Студенти, випускники училищ та інша молодь міста – усі хочуть працювати, як «білі люди», а отримувати – щоб на життя вистачало. Вільні вакансії у місті є, хоча молодь влаштовуватися на них не поспішає, – розповіли у міськрайонному центрі зайнятості. Без знайомства хорошу роботу знайти неможливо, – впевнена більшість молоді міста.
106 випускників працюють у важкій промисловості
«98 випускників професійно-технічних училищ та 8 випускників вищих навчальних закладів міста працевлаштовані на перше робоче місце з наданням дотацій», – розповіла Людмила Кузнєцова, заступник начальника міськрайонного центру зайнятості. Вона зазначила, що з них 26 осіб працюватимуть за рахунок державного бюджету, а усі інші – за рахунок фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Ці молоді працівники тепер працюють на підприємствах нашого міста – ХК «Автокраз», вагонобудівному та сталеливарному заводах.
Не вистачає швачок, лікарів та машиністів
У центрі зайнятості повідомили, що вільних вакансій у них вистачає. Так, з часом уже сформувалися постійні вільні вакансії для бажаючих працевлаштуватися. Наприклад, місту не вистачає швачок, вільних місць аж 60, також лікарів є 30 вільних вакансій, машиністів до 10 осіб потрібно. Окрім цих професій, є ще ряд вакансій, на які майже немає бажаючих. Це – бетонярі, водії, машиністи кранів та пекарі. У центрі зайнятості впевнені, що з вересня молодь почне сходитися до центру зайнятості. «Хтось не вступив до вишу, хтось захоче після училища підвищити свій рівень, тому з вересня очікуємо більше молодих людей», – прогнозує заступник начальника центру зайнятості.
Студенти підробляли на канікулах
Найпоширеніші види підзаробітку для студентів – офіціанти, рекламні агенти, різноробочі та промоутери. «Я працюю вже 2,5 місяці продавцем у «Просторі, – розповіла Наталя, – А через місяць у мене сесія, бо я – заочниця другого курсу, тож доведеться брати або за свій рахунок, або звільнятися, бо з роботи на навчання мене не відпускають». Сергій почав підробляти різноробочим у приватній фірмі, що займається металопластиковими вікнами. Влітку замовлень було багато, тож далося підзаробити. За три літні місяці йому заплатили майже три тисячі гривень. Хоча з нового навчального року молодому різноробочому доведеться сісти за книжки, тож працювати буде ніколи.
Якщо знайомство є – не пропадеш
За словами Вікторії, яка працює продавцем у магазині продуктів харчування, працювати доводиться по 5-6 днів з одним вихідним днем і так уже третій місяць. «Зарплату нам дають двічі на місяць, усього виходить близько 1300 гривень, – каже дівчина. – Але морально я так втомлююсь, що думаю про те, аби якнайшвидше змінити цю роботу». А от за словами Владислава, який кілька років тому закінчив ПТУ № 19, його робота повністю влаштовує: «Я працюю оператором на нафтопереробному заводі і отримую дві тисячі гривень зарплати. А рік тому мені навіть кімнату у гуртожитку виділили». Відомо, що батьки Владислава теж працюють на заводі. Молодий працівник вважає, що без знайомства зараз хорошу роботу знайти нереально.
Для когось зарплата – головне, для когось – стаж
За словами Катерини, яка працює вчителькою молодших класів, зарплата у школі не надто висока для працівника, який кілька років тому закінчив педучилище: «Я отримую 900 гривень, хоча старшим за віком викладачам за вислугу років платять». Та дівчина радіє, що має трудову книжку і педагогічний стаж йде. «Мені подобається, що державні працівники працюють більш стабільно, аніж у приватного підприємця», – зазначила Катерина. Щодо ситуації у медичних закладах, то працювати лікарями бажаючих знайти важко. За словами Клавдії, медсестри дитячої поліклініки № 3, молодь не хоче йти працювати сюди: «Відповідальність велика, роботи багато, а платять 600-700 гривень».
Ірина Бут